У Центрі захисту прав людини, що в Івано-Франківську, 17 січня прокурори, поліціянти, судді, представники влади та керівники закладів, у яких перебувають потерпілі обговорювали питання домашнього насильства.
Зокрема, обговорили запобігання та протидію насильству, а також притягнення кривдників до відповідальності.
Подію відвідала журналістка Фіртки.
Як розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий, протягом 2024 року до Центру захисту прав людини подали понад шість тисяч звернень щодо сімейного насильства.
"Вже понад два роки в Україні ратифікована Стамбульська конвенція [конвенція про права людини], яка фактично регулює законодавство в частині домашнього насильства. Ратифікувала її Україна в час війни.
Мета цього заходу — зібрати судову владу, прокурорів, національну поліцію, органи місцевого самоврядування та державної влади, аби напрацювати спільні рішення щодо покращення ситуації з домашнім насильством.
Зокрема, по двох напрямках. Перший — це здійснення превентивних заходів. Є багато програм запроваджених щодо ментального, психологічного здоров'я. У рамках цього можна надалі розвивати і інформування, і роботу з населенням щодо превенції цієї проблематики.
Другий напрямок — професійний, під час якого, як покращити реагування на випадки сімейного насильства, дискутуватимуть правоохоронці, прокурори, судді, народні депутати, правники", — каже Віталій Вербовий.
Відвідав захід представник Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрій Овсієнко.
"Цей захід є чудовою платформою, який об'єднує у питані протидії домашнього насильства, для професійного та фахового обміну думками. Це подія, яка виходить за рамки формальної співпраці, де є можливість поділитися баченнями поточної проблематики та перспективних напрацювань.
У 2023 році, за даними державної судової адміністрації України, за вчинення домашнього насильства до адміністративної відповідальності притягнули 101 129 людей. Ще 1 254 особи притягнули до кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства.
Ці цифри свідчать, що проблема домашнього насильства на сьогодні не лише не зникає, а має нові обриси, нову специфіку.
Тому завдання держави — знайти ефективні рішення для запобіганню та протидії домашньому насильству, а також притягнення винуватих до відповідальності", — підкреслює Андрій Овсієнко.
Андрій Овсієнко наголошує, у протидії сімейному насильству держава повинна зосередитися не на покаранні, а на превентивних заходах.
"Мають бути комплексні програми соціальної, психологічної підтримки, роз'яснювальна робота, скоординована праця всіх служб. Карати — це не завжди дієвий засіб. Іноді покарання призводить до рецидиву".
Зі слів адвокатки та членкині кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Євгенії Мнишенко, щороку питання домашнього насильства підіймають в межах акції «16 днів проти насильства».
"Велика помилка, коли закінчується останній день акції, ми забуваємо про цю проблему. Але проблема нікуди не зникає. Впродовж двох років ми постійно аналізували цифри, випадки домашнього насильства в межах області. І, на жаль, статистика невтішна.
Тому метою цього заходу є узагальнення та обговорення проблематики домашнього насильства. Напрацьовані механізми повинні бути за основу законодавчих змін.
Сьогоднішня тенденція лякає. За 2024 рік надійшло 6 538 звернень щодо домашнього насильства. З них 232 звернення від дітей, 5 068 від жінок та 1 238 від чоловіків.
За фактом порушення термінового заборонного припису [за рішенням Нацполіції] надійшло 181 звернення та 39 — за фактом обмежувального припису [за рішенням суду].
Всього прийняли 3 918 термінових заборонних приписів щодо кривдників. Але ми повинні розуміти, що в цій графі немає кожної окремої людини. Тобто, щодо одного кривдника могло бути прийнято декілька термінових заборонних приписів. І це з загальної цифри у 6 538 звернень.
Разом з тим, всього 29 жертв домашнього насильства помістили у центри для постраждалих від насильства осіб. Бачимо, що практика прийняття рішень судами щодо перетягнення кривдника до відповідальності ще менша, а у випадках притягнення до кримінальної відповідальності просто мізерна", — каже адвокатка.
Євгенія Мнишенко додає, частою є практика укладення угоди про примирення.
"Коли й суди, і прокуратура, і органи національної поліції толерують примирення між сторонами. Але хіба можливе примирення в ситуації домашнього насильства, коли ми говоримо про коло домашнього насильства, яке має постійну повторюваність і циклічність, яке повинно бути розірване?
Якщо воно не розірване, тоді страждає жертва, діти, а кривдник залишається непокараним. Не можна нівелювати один із найбільш замовчуваних злочинів, передбачених Кримінальним кодексом. Злочин, який вчиняється в сім'ї та про який ніхто не хоче говорити.
Особливу увагу акцентую на дітях, які не лише є свідками, а є потерпілими. Водночас попри ознаку систематичності насильства досі немає можливість якісного юридичного супроводу для таких людей".
Ще одним проблемним питанням, на думку адвокатки, є те, що кривдник, який порушує заборонний або обмежувальний припис не несе за це відповідальності.
"Торік надійшло 181 звернення щодо порушення кривдникам термінового заборонного припису та 39 звернень, що стосувалися обмежувальних приписів.
Тобто 39 разів порушували припис, який розрахований на тривалий час, ухвалений судом. А кривдник 39 разів намагався контактувати з потерпілими та вчиняти повторну кривду.
І за це, на жаль, на сьогодні немає відповідного покарання. Тому це також одне із питань, які підійматимемо на заході".
Народна депутатка Оксана Савчук каже, у цьому питанні досліджували закордонний досвід.
"У 2012 році була група людей, які поїхали в США, аби вивчити досвід, як воно там працює. З практики можу сказати, що послуга спеціалізованих закладів для жертв насильства є ефективною, коли держава її передає на аутсорсинг.
Тобто є ряд громадських спеціалізованих організацій, які в цьому фахівці й вони відкривають відповідні заклади. До слова, війна насправді пришвидшила в Україні збільшення таких центрів.
Я цікавилася що відбувається в Івано-Франківській громаді. Фактично, наші служби констатують, що за місяць надходить від 5 до 15 випадків насильства", — поділилась Оксана Савчук.
Заступниця голови Івано-Франківської ОВА Людмила Сірко ділиться, держава виділяє обласній владі допомогу, аби ті могли підтримати жертв домашнього насильства.
"Цього року отримали шість інклюзивних автомобілів, щоб надавати консультації, аби мати можливість перевезти постраждалих людей в наші центри.
На Прикарпатті на сьогодні працює 25 мобільних бригад, які виїжджають безпосередньо на звернення, а також виконують профілактичну роботу. Є дві кризові кімнати, два притулки, і також три денні стаціонари".
Посадовиця розповідає, у Верховині працює Центр психологічної та соціальної підтримки, де розгорнуто 30 ліжкомісць.
"Окрім того, відкрили ще два шелтери в двох територіальних громадах, для людей які постраждали від домашнього насилля, а також від російської агресії".
Людмила Сірко додає, десять фахівців пройшли навчання, аби вміти працювати із кривдниками.
"Сьогодні маємо фахівців, які професійно, цільово працюватимуть з кривдниками. Тому очікуємо заявок від територіальних громад, щоб активізувати цю роботу на місцях", — резюмує Людмила Сірко.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
"Я категорично проти збільшення повноважень ТЦК та СП", — Дмитро Лубінець
Перший в Україні: в Івано-Франківську запрацює Центр захисту прав людини (ФОТО)
