Тисячі прикарпатських немовлят залишилися без протитуберкульозної вакцини. І хоча у медичних закладах препарату достатньо, термін дії сертифікату закінчився. БЦЖ-вакцина нині без діла лежить у холодильниках.
Протитуберкульозна вакцина, яку новонароджені мають отримувати у перші дні життя, недоступна у використанні не лише на Прикарпатті, а й в Україні. Зробити пересертифікацію відповідні структури не можуть вже кілька місяців.
«Протягом двох-трьох тижнів ми отримуємо листи про те, що в районах припинена імунізація проти туберкульозу новонароджених через те, що немає вакцини. І на сьогодні у нас БЦЖ-вакцинація немовлят припинена», – каже обласний епідеміолог департаменту охорони здоров’я Марія Бойко.
Вакцина поміщена у карантин – це заборона Державної служби з лікарських засобів на її використання. Стосовно туберкульозної вакцини, сертифікат про державну реєстрацію підприємства-виробника «Мікроген» (Російська Федерація) закінчився 12 березня цього року. Наразі виробник не подав документи на перереєстрацію, і вакцина не може використовуватися, вона просто стоїть у холодильниках. Півроку нестабільної ситуації в країні паралізували не лише постачання та перереєстрацію БЦЖ, а й низку державних програм.
«Це направду гниле питання, я навіть не розумію, хто має за це відповідати. Мало того, що не дотримується календар профілактичних щеплень, а й БЦЖ-вакцина поміщена на карантин. Більша частина партії справді має обмежений строк використання, в серпні-вересні термін дії закінчується», – обуренню директора департаменту охорони здоров’я Романа Мельника немає меж.
У прикарпатських пологових будинках препарату для імунізації залишилося в межах 30 тисяч доз. На дозвіл їх використання від профільних служб очікують, як на святу воду.
Існують інші БЦЖ-вакцини, інших виробників, утім, цю вакцину в Україні використовують вже понад два десятки років. Вона себе добре зарекомендувала, її випробували, вивчили клініку протипоказань та до неї пристосувалися. Впродовж року лише в міському пологовому будинку приймають понад три тисячі пологів, і нині тут виписують немовлят без щеплення від туберкульозу.
«Ми дітей вже не «БЦЖуємо» близько місяця. Тим часом у міському пологовому будинку зберігаємо 1840 доз. Такої кількості нам би вистачило на дев’ять місяців роботи. Але вакцинувати нею заборонено», – головний лікар міського пологового будинку Михайло Прудніков каже, що вдіяти нічого не може.
Що робити з тисячами доз вакцини, термін придатності яких стікає впродовж кількох місяців, не знають ані лікарі-практики, ані чиновники від охорони здоров’я. Питання можна вирішити виключно на законодавчому рівні, запевняють вони. Існує низка нормативно-правових актів, наказів держлікслужби та інших документів охорони здоров’я, які забороняють використовувати медикаменти, зокрема вакцини, без сертифікації виробника. Лише зміни, внесені до закону, можуть розвернути віз в іншу сторону. «Відповідно до законодавства, ми не маємо права використовувати вакцину. Зміни потрібні на рівні МОЗу та Кабміну. Слід чітко прописати лише одну фразу, «дозволити використання вакцини та інших імунологічних препаратів не до закінчення терміну реєстрації, а до закінчення терміну придатності цього препарату», – вважає Марія Бойко. За її словами, таке трактування не лише вирішило б проблему з використанням цієї вакцини, а й спростило би роботу лікарів загалом.
Між тим партія БЦЖ-вакцини, яку зберігають у медзакладах області, велика, а термін придатності різний: одні до червня, інші до липня, решта до січня 2015 року. «Якщо питання з протитуберкульозною вакциною вирішиться найближчим часом, тоді серії, що придатні, будуть використовувати. Препарати, термін яких закінчився, утилізують», – каже Бойко. Зазвичай перебої з ліками у вересні-жовтні зникають, тоді постачання відбувається достатньо швидко. Усе, що, згідно з наказом, розподілять на потреби області, обіцяють оперативно передати лікувальним закладам. Втім, не виключено, що виробники компенсують дефіцит ліків тільки через півроку.
Більшість вакцин, як-от проти дифтерії, кору, паротиту, кашлюка, покликані захистити дитину від зараження. БЦЖ – іншої дії, відстежити, чи хворіє дитина, що вакцинувалася, чи ні, дуже складно. Збудник туберкульозу поширений у середовищі, що нас оточує, і до семи років 50-65% малечі вже інфіковані паличною Коха. До досягнення повноліття збудником туберкульозу заражені всі люди.
В Україні календар профілактичних щеплень гнучкий. Якщо дитину не імунізували від туберкульозу одразу після народження, то можливо її щепити протягом двох місяців. Можна й пізніше, але лише після проведення туберкулінової проби Манту.
Мама п’ятирічної дівчинки та тримісячного хлопчика Мар’яна Курилич не готова «ламати» графік щеплень. Від імунізації дітей не відмовлялася, навіть коли у міській дитячій поліклініці були перебої з вакциною. Зверталася в приватну клініку і там купувала її. «В той час щеплення коштували від 360 до 500 гривень. Коли діти хворіли, я відтерміновувала час щеплення, але все одно робила його. Жодних негативних реакцій на щеплення не було. Навпаки, я безпечна, адже знаю, що моя дитина захищена», – каже жінка. Вона знає, що при виїзді за кордон обов’язково треба мати кілька важливих щеплень. І дбає не лише про здоров’я, а й про майбутнє своїх чад.
Наталя Захаркевич має лише одну дитину. Вона також «за» імунізацію, але організм її дворічної доньки протитуберкульозною вакциною ще не «оздоровлювався». Для цього у неї були протипоказання. «Це палиця з двома кінцями, зараз вже не знаю, починати процес щеплення БЦЖ чи ні. Один лікар каже обов’язково робити, бо це дитину захищає, інший говорить: робите щеплення - і вже інфікуєте маля туберкульозною паличкою», – як вирішити дилему, Наталя не знає. Тому планує радитися, але вже не з лікарями, а з батьками. Їм довіряє більше, адже вони виховали її, брата та мають чималий життєвий досвід.
Історія ще однієї мами не дуже оптимістична. Перша дитина Валентини Петриченко (ім’я жінка просила змінити) народилася у 2009 році, в пологовому будинку хлопчику зробили БЦЖ-щеплення. «Через рік дитині зробили пробу Манту, і одразу на шиї та під пахвою збільшилися лімфовузли. Більше року хлопчик проходив туберкульозну терапією, нічого не допомагало, дитину прооперували, вирізали лімфовузли. Лікарі зробили висновок про те, що це наслідки рецидиву від БЦЖ-щеплення», – каже жінка. Вже згодом у львівському дослідному інституті їй підтвердили, що це ускладнення від імунізації, діагностували лімфаденіт, або БЦЖит. Зараз хлопчик себе почуває добре, а ось другу дитину Валентини вже не вакцинували - лікарі заборонили. Утім, такий випадок радше виняток з правил, аніж буденна статистика.
Більшість необхідних для імунізації препаратів в Івано-Франківську є, але їх залишається мало. В кабінеті профілактичних щеплень міської дитячої поліклініки використовують залишки для профілактики краснухи, кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту новонароджених, гемофільної інфекції та гепатиту В. Немає вакцин для 6-річних від КПК (кір-паротирт-краснуха) та для 14-річних від дифтерії.
«Востаннє БЦЖ-вакцину новонароджених ми робили 22 травня, тоді по 40 дітей за день приймали», – лікар кабінету щеплень Марія Міщанин показує довжелезні списки з прізвищами тих, хто встиг "заскочити в останній вагон".
Випадки, коли вакцини тимчасово відсутні у лікарняних установах, не поодинокі. З часом необхідні дози додають, графік імунізації змінюють, бо головне, аби діти були здоровими.
Лікар пригадує, частіше були проблеми не з вакцинами, а з батьками. Потужна антиреклама імунізації, яку проводили в 2007-2009 роках, у рази зменшила черги під кабінетом профілактичних щеплень. Наразі ситуація стабілізувалася, тішаться медики. Страхи про те, що чергова відсутність препаратів поновить негативне відношення до щеплення, вони спростовують. На даний час триває зворотна реакція.
«У нас іноді телефон червоний. Надходять претензії батьків, абсолютно правильні та обґрунтовані, чому немає вакцин, адже діти повинні бути захищені», – підсумовує Марія Бойко. Молоді мами розуміють ризики та вимагають захисту для дітей, адже це питання їхнього здоров’я. Ситуація з відсутністю вакцини БЦЖ тимчасова, а кількість тих, хто бажає щепитися, порівняно з минулими роками, значно зросла.
До речі, на Прикарпатті зростає не лише свідомість матерів, а й народжуваність. Послуги лелек зараз затребувані, як ніколи: лише упродовж кількох років народжуваність в області зросла від 14 до 16,5 тисяч немовлят.
Ірина ТИМЧИШИН, Галицький Кореспондент
