Валерій Пекар: Структура майбутнього

 

Черный лебедь

 


В последнее время четко наметились две крайности в исследовании будущего. Первая отдает предпочтение традиционным методам анализа трендов и движущих сил, стараясь построить максимально приближенную модель будущего как продолженного прошлого и отказываясь от предположений, не выдерживающих взмах бритвы Оккама.

 

Вторая крайность фокусируется на прорывах реальности, формирующих будущее не просто принципиально отличное от настоящего, а вообще Иное. Сторонникам этого подхода оказывается мало «черных лебедей» (маловероятных, почти невероятных, но вместе с тем, вполне предсказуемых явлений, впервые введенных в обиход Нассимом Талебом), они устремляют свой взор на принципиально Иные сущности, которые Сергей Дацюк недавно назвал «нереальными драконами».

 

Представители первой крайности дают много полезных, часто очевидных предсказаний, но упускают из виду массированный сдвиг парадигм, современниками которого нам довелось быть. Немудрено, что такой подход часто проваливается.

 

Представители второй крайности высокомерно упускают из виду ежедневные вполне предсказуемые изменения, формирующие наше будущее до того момента, пока «дракон» не проявится в реальности. А он может запаздывать или вообще не прийти. Тем временем настоящее превращается в будущее каждую секунду.

 

В конце концов, в отличие от других гуманитарных наук, исследование будущего имеет четкие критерии истины: если будущее предсказано верно, оно наступает. Если оно не наступает, значит, предсказание неверно.

 

Безусловно, такое упрощение упускает из виду квантовый эффект, всегда присутствующий в картине будущего: наблюдение есть изменение, наблюдатель вносит активный вклад в формирование будущего. Например, сделанное предсказание или опубликованная модель заставляют людей действовать, приближая желаемое ими будущее или отвращая нежеланное. Таким образом, одни предсказания становятся самосбывающимися пророчествами, другие никогда не могут воплотиться: одного взгляда на демона достаточно для его уничтожения.

 

Итак, во избежание крайностей нужно отдавать себе отчет в многослойности будущего, в наличии у него структуры, которую ниже постараемся описать.

 

1. Нижний, базовый слой будущего формируется трендами. Тренды понятны и хорошо изучены, они проявляются и затухают плавно, набирают силу, перекрещиваются и интерферируют. На коротких промежутках и в отсутствие других сил тренды описывают будущее довольно хорошо, ибо такое будущее есть продолженное настоящее, Present Continuous.

 

2. Второй слой будущего формируется «черными лебедями» («дикими картами», «джокерами»). Если тренды задают пространство возможного, то «черные лебеди» существенно изменяют границы этого пространства. Безусловно, они предсказуемы, но обычно упускаются из виду. Их сила основана на людской вере в их невозможность, исчезающе малую вероятность. Именно поэтому влияние «черных лебедей» порой настолько велико.

 

3. Третий слой будущего формируется квантовыми эффектами обратной связи от наблюдателей. Наблюдая тренды и предсказывая «черных лебедей», субъекты управленческих решений активно вмешиваются в будущее. Естественно, если «черных лебедей» игнорировать, то этот уровень проваливается ниже и сидит между трендами и «черными лебедями». Если же с ними работать, то можно приманить желанного лебедя или отпугнуть нежеланного, и тогда власть субъекта над будущим оказывается сильнее. (Есть еще несколько квантовых эффектов, создающих нетривиальные завихрения будущего, но они не так значимы, поэтому не будем перегружать этот текст.)

 

4. Четвертый слой будущего формируется длинными волнами смены парадигм. Эти волны несинхронно, но взаимозависимо накатывают с разных сторон: технологической, экономической, социально-политической, культурной, духовной и так далее. Волны намного длиннее трендов. Их можно не просто предсказать, а даже увидеть издали, но детали новых технологических пакетов, экономических или социальных систем, парадигм мышления, духовных традиций и культурных эпох ни рассмотреть, ни предсказать нельзя (часто у нас нет ни языка, ни понятийного аппарата для описания этих явлений). Однако можно увидеть общую картинку и попытаться смоделировать детали (например, так), рискуя сильно ошибиться, но в случае верной догадки имея шанс на большой выигрыш. Отвратить волны смены парадигм нельзя, но их можно локально ускорить или замедлить, вплоть до полной заморозки. Можно даже немного локально развернуть волны вспять, с огромным риском, что такая волна быстро вернется и всех сметет запасенной энергией. Однако это всё локальные потуги, а глобально волны неотвратимы.

 

5. Пятый слой будущего формируется «нереальными драконами». Их появление крайне редко, и ни в какие модели они не укладываются. Понятно, что для тех, кто в будущее не смотрит, нет разницы между «лебедями», «драконами» и волнами смены парадигм: для них всё, что не укладывается в продолженное настоящее, представляет собой неожиданность. Однако при внимательном изучении, напротив, некоторые «драконы» вполне оказываются лебедями, а очень часто — фрагментами волны, которую не удалось хорошенько рассмотреть в деталях. Наконец, «драконы» тем и отличаются, что они непредсказуемы и, по сути, заранее не познаваемы. Единственный способ работы с ними — пророчество.

 

Понимание такой многослойной структуры будущего позволяет понять место отдельных фрагментов в общей картине и место различных инструментов в общем арсенале исследователя. Отказ от обеих крайностей — от самоуверенности консерватора и от высокомерности пророка — позволит нам совершенствовать нашу картину будущего, а значит, быть более эффективными субъектами его формирования.

 

Валерий Пекар, для "Хвилі"


03.07.2016 1418 1
Коментарі (1)

Wasyl Ryba 2016.07.03, 14:35
не виджу субєктів - ні консерваторів, хоть їх і тучі, ні пророків, яких майже нема, бо в нас їх не шукают (тай заборонено!), бо класично ждут що їм вуйко з РФ чи сша, чи Єс скаже. Нема і того органу, хто бде совершенствовать нашу картину будущего -її синтезувати.
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2047
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1035
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2339
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1429
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1550
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1985

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

294

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1540

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

960

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

577
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4929
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6105
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5624
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5881
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1933
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1788
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7798
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6396 3
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

554
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

887
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1867
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2315