Війна та Церква: з початком повномасштабної російської агресії зросла частка громадян, які визнають себе віруючими

З початком повномасштабної російської агресії частка громадян, які визнають себе віруючими, зросла з 68% наприкінці 2021 року до 74% у листопаді 2022 року. 

Такими є дані опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова, передає Фіртка.

Зростання частки віруючих порівняно з 2021 роком відбулося насамперед за рахунок Центрального регіону — тут частка віруючих серед дорослого населення зросла з 63,5% до 76%.

Традиційно рівень релігійності є вищим у старших вікових групах порівняно з молодшими (найменше віруючих серед 18–24-річних — 61%, однак, у цій віковій групі їх частка найбільш помітно зросла порівняно з 2021 роком, коли вона становила лише 48%).

26% опитаних заявили, що після початку повномасштабної війни Росії проти України (після лютого 2022 р.), за їхньою самооцінкою, стали більш релігійними та віруючими людьми, ніж були раніше, 4% — менші релігійними та віруючими людьми, ніж до війни, а 65% — що жодних змін у їхньому ставленні до релігії та віри не сталося.

Чим старші респонденти, тим більше серед них тих, хто відповідає, укріпився у вірі — їх частка зростає від 18% серед тих, кому менш як 30 років, до 34% серед тих, кому понад 60 років. Частка таких найвища у Західному регіоні (31%, тоді як в інших регіонах — від 22% до 24%).

Спостерігається істотна різниця між рівнем декларованої релігійності та рівнем віднесення себе до конкретної релігійної громади. Членство у релігійній громаді визнали лише 26,5% опитаних (однак, за останні роки число таких зростає: у 2021 р. їх було 21%, у 2020 р. — лише 16%). Найбільше членів релігійних громад на Заході країни (46%, у Центральному регіоні та на Сході — 20%, на Півдні — 15%). Чим старші респонденти, тим частіше вони називають себе членами релігійної громади (від 18% у віковій групі 18-24 роки до 33% серед тих, кому 60 і більше років). Сільські жителі частіше є членами релігійної громади, ніж міські (відповідно 37% і 21%), жінки частіше, ніж чоловіки (відповідно 31% і 21%).

Відповідаючи на питання, як змінилася частота відвідування ними церкви (молитовного будинку) після початку війни, 47% респондентів відповіли, що відвідують церкву, як і раніше, 11% стали відвідувати церкву частіше, а 12,5% — рідше (ще 27% відповіли, що «раніше зовсім не відвідували і не відвідують зараз»).

Якщо у 2020 р. 40% опитаних відзначали позитивну роль Церкви в українському суспільстві, то у 2021 р. частка таких зросла до 49,5%, а у 2022 р., після початку повномасштабної агресії Росії, зафіксоване ще більше зростання — до 59%, що є найвищим показником з 2000 р. Порівняно з 2021 р. частка таких зросла на статистично значущому рівні у всіх регіонах, крім Східного (у Західному — на 7%, у Центральному — на 8%, у Південному — на 19%). У Східному регіоні на позитивну роль Церкви вказує значно менша частка респондентів порівняно з іншими регіонами (на Заході — 78%, у Центрі — 54%, на Півдні — 60%, на Сході — 41%).

26% опитаних дотримуються думки, що Церква не відіграє помітної ролі (у 2021 р. таких було більше — 33%). Зараз таку позицію найчастіше поділяють жителі Східного регіону (36,5%), найрідше — жителі Західного регіону (12%). Про негативну роль Церкви не йдеться: частка тих, хто поділяє таку думку становить лише 3%.

Соціальне служіння релігійних об’єднань під час війни. Відповідаючи на запитання «Які завдання є першочерговими для релігійних об’єднань під час війни?», найчастіше респонденти називають надання психологічної допомоги (54%), допомогу Збройним силам України (45,5%) та допомогу у вирішенні соціальних і матеріальних проблем громадян (39,5%). Ще 28% називають залучення міжнародної уваги та допомоги Україні, 23% — допомогу внутрішньо переміщеним особам, 18% — пом’якшення наслідків руйнування міст, сіл, соціальної та транспортної інфраструктури, 4% — забезпечення потреб українських біженців за кордоном.

48% опитаних відповіли, що їм відомо про випадки, коли релігійні громади (будь-якої релігійної належності) після початку широкомасштабної війни Росії проти України надавали допомогу Збройним Силам України, 43,5% — коли релігійні громади надавали матеріальну допомогу біженцям, 40% — надавали прихисток біженцям, 33% — залучали чи розподіляли гуманітарну допомогу з-за кордону, 27% — облаштовували у приміщеннях храмів бомбосховища (найчастіше — у Східному регіоні (34%), 24% — надавали допомогу медичним та соціальним закладам, 24% — надавали допомогу жителям деокупованих і прифронтових територій, 21% — допомагали в евакуації жителів із окупованих територій та територій, що перебувають під обстрілами.

Разом з тим, 6% опитаних відповіли, що їм відомо про випадки, коли релігійні громади після початку широкомасштабної війни Росії проти України висловлювали підтримку діям Росії. 4% — про випадки, коли релігійні громади допомагали окупантам (найбільше таких серед жителів Сходу країни — 10%), 4,5% — про випадки, коли релігійні громади привласнювали гуманітарну допомогу або використовували її в корисливих цілях.

Відповідаючи на питання «Чи достатньою мірою релігійні громади (будь-якої релігійної належності) після початку широкомасштабної війни Росії проти України) реалізують такі дії як надання допомоги біженцям, Збройним Силам України, жителям деокупованих і прифронтових територій?», 18% респондентів, зазначають, що у сфері надання допомоги біженцям релігійні громади роблять все, що можливо в цьому напрямі, 33% — що роблять дуже багато, 15,5% — мало що роблять, 3% — нічого не роблять; у сфері надання допомоги Збройним Силам України — відповідно 19%, 30%, 15% і 3,5%, у сфері надання допомоги жителям деокупованих і прифронтових територій — відповідно 14,5%, 21%, 15% і 6%.

74% членів релігійних громад відповідають, що релігійна громада, до якої вони належать, з початку широкомасштабної війни Росії проти України надавала матеріальну допомогу біженцям, 73,5% — надавала допомогу Збройним Силам України, 59% — надавала прихисток біженцям, 41% — залучала чи розподіляла гуманітарну допомогу з-за кордону, 38% — надавала допомогу медичним та соціальним закладам, 35% — надавала допомогу жителям деокупованих і прифронтових територій, 28% — облаштовувала у приміщенні храму бомбосховище, 27% — допомагала в евакуації жителів із окупованих територій та територій, що перебувають під обстрілами.

54% членів релігійних громад зазначили, що отримували під час війни від релігійної громади, до якої вони належать, моральну підтримку, 47% — психологічну підтримку, 22% — матеріальну підтримку.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Священник з Івано-Франківська Іван Гнатюк ламає стереотипи про церкву (ВІДЕО)

Священник Коломийської єпархії УГКЦ став капеланом у 102 бригаді Сил тероборони ЗСУ Івано-Франківщини


17.03.2023 5777
Коментарі ()

20.08.2025

Гендиректорка ПрАТ «Сегежа Україна» передала синові активи підприємства за 184 мільйони гривень, обійшовши санкції та завдавши державі збитків. Що стоїть за цією схемою? Фіртка з'ясовувала деталі кримінального провадження та схему, яка, за версією слідства, допомогла обійти санкції проти російських акціонерів.

1758
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1628
10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1295
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

2565
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

6192
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

5216 25

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

61

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

547

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

515

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

615
19.08.2025

Цьогоріч на Івано-Франківщині зафіксували зниження виробництва меду та скорочення кількості бджолосімей. Водночас споживчі ціни продовжують зростати.  

1844
15.08.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

762
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

591
19.08.2025

У Гошеві відбудеться молодіжна піша проща, присвячена молитві за Україну.  

576
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1489
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

914
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

974
05.08.2025

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

1016
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

882
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

682
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

750
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

769