Стаття, написана декілька місяців тому, актуальна і нині...
Це гасло, висунуте найвидатнішим революціонером усіх часів і народів (без іронії) Володимиром Леніним, стало тим локомотивом, який забезпечив більшовикам прихід до влади.
Так, широка демократія, участь усіх верств громадян в державотворенні, як це могло не підкупити втомлений від самодержавства й одвічного рабства народ Російської імперії. Ти є частиною влади, ти в змозі щось вирішувати, або, перефразовуючи Леніна, кожна кухарка відтепер повинна знати, як керувати державою.
Була утворена радянська влада, радянська Україна, або “Україна наша радянська”, як назвав свою книгу перший секретар ЦК Компартії України Петро Шелест (за що йому інкримінували буржуазний націоналізм, бо абревіатура назви складає жахливе петлюрівське УНР, маразм, знаю, але... не забудьте, що “Пінк Флойд” вважались фашистами, ну прямо як тепер, коли “Беркут” є нещасною жертвою вагітних бойовиків з Майдану).
Тоді в 1917 здавалось, щастя заповнило серця народу, бо кожен з нас відтепер є невідємною ланкою влади, ми, прості люди, щось тай вартуємо. Як би не так! Систему рад дуже легко можна контролювати якраз через їхню стихійність та масовість. Більшовики позбавили ідентичності провінційні центри, і, коли місцева рада, нарешті перетворилась в натовп випадкових неосвічених людей, приїхали комісари (смотрящі).Ось тут стався великий гаплик демократії.
Ви думаєте, що товариш Сталін був головою держави? Та де там. Товариш Калінін і всі, що до нього і після нього займали найвищі демократично обрані посади. Сталін лише в 1940-х припинив цю гру в народовладдя. Широка демократія в 20-30-х роках розквітла на теренах СРСР, а Сталін так собі, до пори до часу — лідер партії (регіонів?).
Але — досить історії, повертаємось в наше недалеке минуле. В 1989-91 роках ми усі боролись з радянською владою. Що отримали? Правильно — незалежну Українську радянську республіку. Цей комуністичний атавізм і по сьогодні душить своєю безвідповідальністю і КОЛЕКТИВНИМИ рішеннями справжню демократію.
Як це діє? Дуже просто. Мер хоче будувати дороги, але міська рада, де більшість з іншої партії, не хоче. Міська рада хоче нової лікарні, а мер, гадюка, корумпована сволоч — проти. І всі вони за народ, тут на Заході роздирають вишиванки на грудях, там на Сході — косоворотки, чи що вони там носять?
А ось і ще, абсолютно незрозуміла надбудова — обласна рада. Перепрошую, а це що таке? Усі ці набундючені кухарки та кухарі в чорних кепках і строгих костюмах з бігаючими очима і ознаками комплексу Наполеона та жадобою пробитись в потаємний палац китайських імператорів, себто в Верховну Раду, хто вони? Для чого вони? Аааа, знаю: для того щоб до останньої краплі крові боротись із сатрапами президента, тобто губернаторами. До речі, якого дідька ці обласні лідери полюбляють жити та “важко працювати” в обласних центрах? Не хочу я вас в моєму рідному місті. робіть собі резиденцію десь в Цуцилові (посьолку Знаменське і т. д.) і там засідайте, як це робиться в розвинутих європейських країнах і в Америці.
Я ще розумію посаду губернатора: він збирає гроші на обласні проекти і податки в державну скарбницю, але курултай у вигляді обласних та і районних рад, убий Бог, не можу зрозуміти. Що саме за цим явищем ховається?
Хочемо в Європу? Нате рецепт — широке місцеве самоврядування, де люди голосують за мера міста, війта села, а той у свою чергу набирає собі команду, на яку виділений чіткий бюджет. Хочеш 500 чоловік - бери, обійдешся десятком - добре, бюджет один на них усіх. І кожен, повторюю кожен відповідає ОСОБИСТО за свою роботу. Тобто — труби замінюй, а не грайся в політику. Поміняв? Молодець — повага і перевибори. Ні? Іди собі на вільні хліби, ми — ГРОМАДА, знайдемо іншого.
Це саме стосується і Верховної Ради, де депутати, обрані мажоритарним способом, і тільки мажоритарним, просто ухвалюють закони, які уряд виконує. А президент? А навіщо нам ця посада, якщо історія незалежної Української Радянської республіки довела, що кожен президент гірший за попереднього? Може давайте прем’єра, якого змінити можна, простим голосуванням у парламенті, а не чекати 5 років?
Так от — усі на боротьбу з радянською владою, яка і готує нам таких президентів, які користуються повним хаосом в місцевому самоуправлінні роблять усе, що заманеться. Уся влада громадам міст і сіл. Ось це і буде революцією, яка унеможливить прихід до влади пройдисвітів у вигляді “господарників” та “месій”. Готові до цього? Тоді — геть радянську владу!
Мирослав Кошик, Вікна
