«Знущалися від ранку до вечора». Воїн з Івано-Франківщини про найгірший день полону, покарання за молитву та втрату пам’яті

Кулеметник 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" Петро Недоходюк з Івано-Франківщини пережив два роки катувань у російському полоні. Військовослужбовець мобілізувався у вересні 2022 року та воював на Бахмутському напрямку.

Під час бойового завдання на передовій він отримав поранення голови, ніг і плеча. Військовий пролежав добу на полі бою. Опісля російські солдати взяли його в полон.

Про нелюдські умови виживання в російських буцегарнях, катування та чому людям важко повірити в те, через що довелося пройти Петру Недоходюку, військовий розповів кореспондентам Суспільного, пише Фіртка.


"Батьки померли, коли я ще був маленьким"

Петро Недоходюк родом із села Красноїлля, що у Верховинському районі. Він зростав сиротою у багатодітній родині.

"Батьки померли, коли ще був маленьким, тож я залишився з бабусею. Були два старші брати та три сестри.

Потім бабуся померла. Старша сестра вийшла заміж, і вона була мені, як мати", — пригадує чоловік.

До повномасштабного вторгнення росіян в Україну Петро Недоходюк працював на різних роботах. Чоловік каже: не вірив, що війна триватиме довго.  

"У військкомат мене взяли з дому 27 вересня 2022 року. У січні 2023 поїхав у Рівне на навчання і звідти — на Бахмут. Служив у 10 гірсько-штурмовій бригаді. Був кулеметником, старшим на позиції.

Траплялося таке, що ми сім днів перебували на позиції, інколи — три тижні", — говорить Петро Недоходюк.


"Вони тягнули мене до ями, де скидали трупи"

У липні 2023 року, пригадує воїн, його з побратимами відправили окопуватися. На місці їх мали зустріти українські військові. Однак бійці потрапили під російський обстріл.

"Нам дали неправильні координати. Вдарила авіація, гранатомет, і мене приглушило. Потім через дрон кинули гранату перед нами. Нас було шестеро. В мене — дві ноги поранені, праве плече і голова.

Я сам надав собі першу медичну допомогу. Трішки поповз і вже не стало сил", — розповідає звільнений з полону боєць. 

Петро Недоходюк
Звільнений з полону РФ Петро Недоходюк. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк

Петро Недоходюк отямився вже у полоні в росіян, які ще добу тягнули його до своїх позицій.

"Вони тягнули мене до ями, де скидали трупи. Я ще почав рухатися, і вони по рації передали: "Він ще живий".

Тоді мене забрали в якийсь підвал. Надали трошки допомогу, бо в мене в ранах вже хробаки були, і взяли в Луганську лікарню", — каже військовослужбовець.

Після чотирьох місяців у медзакладі в Луганську Петра Недоходюка перевезли до місцевої тюрми, де в бараці перебували 150 людей. Там він пробув наступні десять місяців.

"Мене боліло все. Дуже погано з пам'яттю було. Коли мене вдарили в голову, то так, що я на пів року втратив пам'ять. Я забув друзів, родичів деяких дуже довго згадував", — говорить Петро Недоходюк.

Петро Недоходюк, реабілітація, Івано-Франківщина
Петро Недоходюк проходить реабілітацію в Івано-Франківську. Суспільне Івано-Франківськ

"Я не був битий лише 9 травня"

У Луганській в'язниці полонених били усіх і щодня, продовжує Петро Недоходюк. Найжорстокішими були чеченці. Вони використовували кийки та електрошокери. Після побиття все тіло бранця було чорним.

"Чеченці били з усієї сили. Нас вишиковували у два ряди: руки — назад, голову — вниз. Заходили по 15, по 20 людей, кийками біля всіх підряд. Не можна було повернутися, відвернутися.

Як трішки відвернувся, ще дужче діставав", — розповідає колишній військовополонений.

Та найстрашніше, каже військовий, його та побратимів чекало після переведення до тюрми в Росії. Там тортури тривали майже цілодобово.

"У Башкирії вже надії не було, лише одна мета — день пережити або ніч переночувати. Знущання були від 6 години ранку до 10 вечора. А потім ще вночі.

Ставилися, як до скотів. Там за десять місяців я не був битий лише 9 травня", — говорить боєць.

У тюремній камері сиділи по п’ятеро полонених. Кімнати були нашпиговані "прослушками" та камерами спостереження. Спілкуватися між собою ув'язненим забороняли. Увесь день бранці мали стояти, маршувати або ж виконувати фізичні вправи.

"Коли росіяни заходять у камеру, ти маєш бути зігнутий на 90%, руки — назад і закриті очі. Так можна було стояти годинами. Як не витримували, вони електрошокером б'ють до тих пір, що дійсно людина вже "вирубується".

Тоді виливають відро води, кинуть на нари, трошки полежиш і вставай, і знову", — каже військовий.

Петро Недоходюк
Петро Недоходюк служив у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк

Найстрашнішим днем у російській неволі Петро Недоходюк називав понеділок. Тоді тортур було найбільше.

"То в нас був банний день. Ми були на третьому поверсі й мали зігнутими, тримаючись один за одного, за одну хвилину збігти у підвал, у баню. Не встигали — били.

Повертали й так могли по 20, по 30 разів. Потім, як ми намочимося в бані, вони підкручують електрошокери до кінця і починають бити. Тіло мокре так б'є, що дехто не витримував", — пригадує Петро Недоходюк.

У камерах був постійний холод, сморід та нестача кисню. На стінах та стелі — грибок. З одягу українські полонені мали білизну, піжаму й тапочки.

"Спати треба було на правому боці й дивитися на лампочку. Очі заплющені, але голова має бути обернена на лампочку. Якби відвернув — вони давали попередження.

А якщо ти це попередження не почув або трішки заснув, то забігали й спати вже не можна, вже фізичні вправи треба всю ніч робити", — говорить чоловік.

Петро Недоходюк, звільнений з полону РФ
Звільнений з полону РФ боєць Петро Недоходюк. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк

За два роки в полоні Петро Недоходюк схуд на 20 кілограмів. Українських бранців годували перловою кашею та напівгнилою капустою.

"За дві хвилини треба було взяти їжу, з'їсти, помити посуд і здати. Все встигали, бо там їсти було чотири ложки. А ще спеціально давали дуже гаряче, так що піднебіння спалювали", — додає колишній військовополонений.


"Росіяни кажуть, що в Україні Бога немає"

Від таких знущань з українців, каже Петро Недоходюк, росіяни отримували задоволення та до фізичних тортур регулярно додавали моральні. Кожен ранок починали з російського гімну, який мали виконувати військовополонені. А якщо вбивали побратимів, інших змушували годину плакати за ними.

"Я не знаю, скільки разів плакав, але багато. "Західняків" вони називали бандерівцями. А в мене був гуцульський говір, то знущалися ще дужче.

Змушували всіх підписати згоду на російське громадянство, а я їм казав: ви мене застрельте, робіть зі мною, що хочете, я не підпишу. А вони: "Бандера". І знущалися за це ще більше. Але я їм так і сказав: що хоч сьогодні помру, я не підпишу", — розповідає Петро Недоходюк.

Петро Недоходюк, кулеметник, звільнений з полону РФ
Кулеметник 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" Петро Недоходюк. Суспільне Івано-Франківськ 

Єдине, що допомагало вижити, каже боєць, — віра в Бога. Підпільно молився щодня, та одного разу росіяни помітили й це.

"Раз перехрестився — відеокамери зафіксували. Прийшли, то так електрошокерами руки побили, що вранці я не міг ложку до рота підняти. Сказали, що в Україні Бога немає", — пригадує боєць. 

За його словами, у російському полоні тортури витримували не всі. Траплялися випадки, що люди божеволіли.

"Було багато хлопців, що кричали, помітно, що вони сходили з розуму. Але росіяни кудись забирали цих людей. Не знаю, чи це якась психлікарня була окрема, чи що.

Так чуєш, що він там день покричить, і вже його десь заберуть, вже його не чутно", — пояснює Петро Недоходюк. 

Петро Недоходюк, звільнений з полону РФ
Звільнені з російського полону Петро Недоходюк. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк 

Звільнення з полону

Петро не вірив у те, що колись повернеться додому. За день до звільнення, 22 липня 2025 року, пригадує чоловік, їх вивели в коридор, роздягнули й фотографували з табличками. Потім зав'язали руки, очі та загнали в підвал, де протримали добу.

"Потім нас завантажили на машини й везли, напевно, цілий день. Дали нам по одному сухпайку, але їсти не дозволяли. У нас руки зав'язані, очі зав'язані.

І кажуть: "Ми вас веземо зараз ще пару кілометрів, і чого ми вас маємо возити, ми вас за**яримо". Десь годину ми проїхали. Я чую, що за дві години буде літак.

Вже в мене якась думка така з'явилося, що нас десь перевозять. Коли ми приїхали в Україну, в мене вже тоді дуже велика радість була. Хоча був дуже хворий, але мав якусь таку силу", — пригадує військовослужбовець.

Петро Недоходюк, звільнений з полону РФ
Петро Недоходюк. Суспільне Івано-Франківськ 

20 серпня 2025 року бійця зустрічали на Верховинщині. Наразі Петро Недоходюк лікується та проходить реабілітацію. Каже: досі болять ноги, частково втратив зір та слух і мріє про волонтерську справу.

"Я починаю адаптовуватися до нормального життя. Іноді люди сприймають те, що я пережив у полоні, по-різному. Дехто не вірить, що таке було. Дехто каже, що брешу.

Просто людині, яка це не пройшла, дійсно важко повірити, що таке відбувається. А я, коли одужаю, хотів би волонтерити. Сили на це я ще маю", — додає Петро Недоходюк.

Петро Недоходюк, реабілітація, Івано-Франківськ


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну 


11.10.2025 5175 1
Коментарі (1)

Важкі часи простолюдинам: укрполіція і тцк бє, в полоні бють 2025.10.12, 19:26

З розповіді: Забрали з дому тцкашники. Все ж вирішив воювати, бо то 2022 рік. Через помилку чи брехню командирів з координатами - разом з іншими був поранений і потрапив у полон. Москалі підлікували щоб мати одницю на обмін. Але російська поліція, побратими української, проте якій не треба озиратись на європейців, які дають гроші на зарплату, разом з іншими дикунами кадирівськими знущались били кожен день і змушували стояти на "90 градусів" коли заходили. Трилер в який до 2014 року і не повірили б. А тепер це не перша історія.

Хоч би відкупну, яку "синагога" дарує полоненим, вдаючи "добрих", як слід оформили щоб щераз людолови-українці не чіпали.

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3908
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2115
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2356
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5460
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21213
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3170

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

904

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

965

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1742

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1709
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15602
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9012
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4137
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

863
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

774
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5051
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4292
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

5055 2
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

440
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

678
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1627
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1553