Звісно, канони не мають сили старозаповітного закону Мойсея. Вони не можуть застосовуватися «за буквою», по-фарисейськи. Церковні правила – сіль, що запобігає псуванню нашого єства.

Перехід від Премодерну до Модерну значною мірою характеризувався ілюзією «визволення». При цьому «боротьба за свободу» нерідко була відкритою чи завуальованою боротьбою проти християнства.

Я попробую розібратися, що Біблія говорить про дух, душу і тіло, чи об’єднує їх, чи розділяє? Це одне із найващих богословських питань, яке являється закритим для розуміння багатьох людей. Я не стараюсь вивести однієї богословської доктрини, моя ціль зібрати максимум інформації з Біблії, розкрити місця які говорять про дух, душу і тіло, проаналізувати їх, посортувати і визначити для себе, що насправді говорить Біблія.

Кажуть, що якось зібрались в одній частині Землі разом всі людські почуття. Коли СУМ позіхнув вже втретє, БОЖЕВІЛЛЯ запропонувало: "А нумо грати в хованки!".

Одного разу три брати побачили Щастя, що сидить в ямі. Один з братів підійшов до ями і попросив у Щастя грошей. Щастя обдарував його грошима, і він пішов щасливий. Інший брат попросив красиву жінку. Тут же отримав і втік разом з нею у нестямі від щастя.

В часи Пророка жила набожна жінка, у якої був вісімнадцятирічний син. Син занедужав лихоманкою і помер. Але жінка не скаржилася і думала лише про те, як повідомити цю скорботну звістку батьку, коли він повернеться, до смерті втомлений, з польової роботи.

Одного разу, по дорозі додому, мудрець зустрівся з мандрівником, який кудись настільки сильно поспішав, що, обганяючи по шляху мудреця, випадково зачепив його плечем.

До Бога прийшов чоловік і заявив про свою нудьгу. Бог задумався: "З чого зробити жінку, якщо весь матеріал пішов на чоловіка?"

Ці апостоли найбільше потрудилися для розповсюдження та утвердження віри. За що й названі Первоверховними.

Жоден президент чи політична сила, ба навіть окрема Церква, самотужки не можуть здобути помісності. Помісність повинна виростати насамперед як свідомість, відчуття приналежності до спільної традиції та відповідальності за життєздатність цієї традиції.

Жив колись один китайський імператор. Він тільки-но зійшов на престол, був молодий і допитливий. Імператор уже знав дуже багато, і йому хотілося знати ще більше, але побачивши, скільки ще книг у бібліотеці палацу, він зрозумів, що не зможе їх прочитати.

Вистачає тонесенького шару срібла на склі і тоді людина бачить тільки себе. Довкола нас є багато таких людей, які свої вікна замінили на дзеркал

Одного разу три брати побачили Щастя, що сидить в ямі. Один з братів підійшов до ями і попросив у Щастя грошей. Щастя обдарував його грошима, і він пішов щасливий.

Сьогодні всі маємо Святе Письмо. Та для його читання і вивчення потрібна спрага богопізнання, яка приводить до правдивої мудрості, а вона відкриває істину: що є добро і зло.

Цивілізація обіцяла людині щастя, але лише дала пральну машинку... і залишила людину нещасною.

В основі всіх подій лежать гроші. Ніколи Понтій Пилат не здав би Ісуса Христа, якби йому не потрібні були гроші. Пилат отримав від первосвященника 30 талантів (780 кілограм) золота...

 У Росії черговий навколоцерковний скандал. Патріарху Кирилу вручили «Срібну калошу» - премію за найбільш сумнівні досягнення. У номінації «Чуровщина року або руки по лікті у чудесах». Із формулюванням «за непорочне зникнення (годинника) або фотошоп всемогутній».

Одного разу вчитель запитав своїх учнів: - Чому розгнівані люди кричать? - Кричать, тому що втрачають терпіння, - відповів один із учнів. - Але чому кричать до тих, хто є поруч із ними? - знову запитав вчитель. - Кричать, тому що хочуть щоби їх почули, - пролунала відповідь.

Нові течії в мистецтві часто породжують нові терміни. Три археофутуристичні аксіоми: Аристократизм. Метафізичність. Імперськість. Археофутуристи – це перш за все аристократи в мистецтві, і вони не сприймають плебейське мистецтво, дешеві приколи, та й взагалі ті речі якими рясніє постмодерн...

Якось професор філософії на своїй черговій лекції взяв п'ятилітрову скляну банку й наповнив її каменями, кожний з яких був не менше трьох сантиметрів у діаметрі.

У Стародавні часи всі люди вірили в життя після смерті. Вірили, що за добрі й погані справи, вчинені за життя, душа людини отримає належне. Проте з поширенням атеїзму у наш час багато людей перестали вірити в безсмертя душі, в життя після смерті.

Якось один чоловік підійшов до Ісуса і мовив: Учителю, усі ми знаємо, що походиш від Бога і навчаєш нас іти шляхом істини. Але мушу Тобі сказати, що Твої послідовники, ті, яких називаєш апостолами, або Твоєю спільнотою, мені анітрохи не подобаються. Я побачив, що вони зовсім не відрізняються від звичайних людей

Хлопчик і осел були найкращими друзями. Вони всюди ходили разом, усе робили разом, але більш за усе їм подобалось подорожувати світом.

"Бог – це свобода" (із цим гаслом за поширеністю може змагатися лише «Бог – це любов»). І разом із тим людина, що стає вільною, прийнявши Бога, бере на себе купу обмежень. Від гастрономічних, до «не вбий»...

6 червня в Івано-Франківській Архієпархії відзначено День мирянина. З цієї нагоди в в приміщенні Івано-Франківської Дховної Семінарії ім. священномученика Йосафата відбулась конференція.

Перед відправленням душі на землю, Бог покликав людину і сказав: " Я відправляю тебе на землю. Тобі потрібно буде прожити важке життя, але я сподіваюся, що ти справишся і проживеш його гідно.

Здоров’я починаємо цінувати по-особливому тоді, коли його втрачаємо. Розуміємо його цінність, коли відчуваємо на собі погані наслідки хвороби. Після видужання, стаємо більш уважні до всього, що може нам принести шкоду.

Одному водієві посеред поля пізно ввечері несподівано пробилося колесо автомобіля. Він дуже засмутився, тому що не мав відповідного інструменту, щоби його замінити. Раптом вдалині побачив маленький вогник - то був будинок одного господаря, що жив посеред цього поля.

Австрійський поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою переходив дуже людну вулицю. На розі цієї вулиці знаходилась жінка старшого віку та просила милостиню у перехожих...

Доктор Дункан Макдугалл (Duncan MacDougall) з американського міста Хеверхилла (Haverhill), штат Массачусетс (Massachusetts) в 1906 році провів ряд цікавих експериментів по вивченню зміни ваги тіла у момент смерті.

В одному індіанському племені юнаків на зрілість випробовували самотністю. Цим вони мали довести самі собі та спільноті, що готові стати справжніми воїнами.

Одного сонячного дня Хінг Ші вийшов прогулятися по берегу річки в супроводі трьох своїх учнів. Зупинившись на березі, Хінг Ші сказав...

По довгій, камянистій, виснажливій дорозі йшла людина з собакою. Йшла вона собі йшла, втомилася, собака теж утомився. Раптом перед ними - оазис!

Одного разу сліпий чоловік сидів на сходинках однієї будівлі з капелюхом біля його ніг і табличкою з написом: «Я сліпий, будь ласка, допоможіть».

"Сьогодні всі Церкви розуміють, що роз’єднане християнство – це невиконання заповіді Ісуса Христа „щоб усі були одно”. Причина роз’єднання криється у грісі.

Що ж відбувається у Вальпургієву ніч? Завдяки протоколам Святої Інквізиції ми можемо ознайомитися з „порядком денним” шабашу.

Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити, ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більше їжі, тіло не більше одежі?

Якщо є Бог і ангели, значить існує і диявол, і легіони його демонів серед нас.

Багато сотень років тому одна собака відвідала храм, що знаходився в Індії, і в якому була тисяча дзеркал.

Заслужений журналіст України Богдан Кучер спілкувався з керуючим Коломийсько-Чернівецькою єпархією, Владикою Миколою Сімкайло про сьогодення української держави та духовні цінності нинішнього часу.

Нині дедалі гучніше спалахують скандали навколо сріблолюбства очільників деяких Православних патріархій та їхньої приватної власності. В необізнаних мирян може скластися враження, що то є проблема усього церковного кліру. Але це не так.

Кожний край має шановану Святиню, яка своїм благодатним впливом охороняє край від зла і нещасть. Святинею Бойківщини є Ікона Гошівської Божої Матері.

Змістом і глибинною основою пасхальних святкувань є спільне переживання єдності всього світу в Христі. У цьогорічному святкуванні Пасхи Господньої ми, вірні Української Греко-Католицької Церкви, покликані ще і ще раз відкрити для себе воскреслого Христа...

Дні народження, студентські вечірки, будь-які розваги і т.п. скасовуються. Суворий піст, період трауру...

В одному місті жив старець, знаменитий своєю мудрістю, поважного віку, але дуже бідний. Одного разу цар почув про мудрість цього старця і повідомив йому, що бажає відвідати його в його домі.

Господь в’їжджав до Єрусалиму. Дарма, що на вісляті – народ вітав Його, як вождя.

Богородице Діво радуйся! Благодатна Маріє, Господь з Тобою.
Благословенна Ти між жінками...

Перші пустельники, що залишали пишні імперські храми та єпископські катедри заради чистоти Богоспілкування, кидали виклик суєтності світу своїм відходом – і світ, спершу крутив пальцем біля скроні, а потім – відчував пекельну порожнечу в місці відсутності тих ненормальних.

Де був Бог, коли гинули мільйони? Коли руйнували храми? Розстрілювали священиків, віруючих і всіх інших людей? Коли вмирали з голоду діти? Де Він був, коли Європу захоплював фашизм? Коли одна антилюдська, сатанинська система боролася з іншою – нацизм із комунізмом, Бухенвальд із Колимою?

Мир і смирення — слова одного кореня. А бути смиренним, покірним і лагідним — це за будь-яких обставин ні на мить не втрачати спокою, а завжди мати мир у душі. Істинний душевний мир не може бути без смирення, а істиннне смирення — без миру.

Здається, всі вже більш-менш розумні люди на планеті збагнули, що без духовності, а отже й моралі, й культури, які випливають з духовності, світ дуже скоро провалиться в глибоку прірву.

В нью-йоркському аеропорту імені Кеннеді журналіст проводив опитування на тему: "Що на вашу думку є найбільш огидним на світі?"

У 313 році святий імператор Костянтин видав едикт, згідно з яким християнам дозволялася свобода віросповідання, та в правах вони прирівнювалися до язичників. Але його співправитель Лікіній був переконаним язичником...

Три мудреця сиділи в тіні великого дерева і насолоджувалися бесідою. вони сперечалися про те, що важливіше для людини - минуле, сьогодення  чи майбутнє.

Сьогодні в Єгипті дуже мало Християнських церков і дуже багато мечетей. Бо саме від ісламської влади залежить чи дозволити Християнам будувати та утримувати свої храми церкви чи ні. Мова йде не про одиничні випадки – а цілеспрямований наступ на одну з найстаріших Християнських Церков - Коптську.

Не знаю, яка подальша доля буде цього чудотворного образа, але бачу, що Пресвята Богородиця хоче, щоб її побачили і прославляли знову - як колись. Гвіздецька церква не має права надалі утримувати цю велику святиню в таємниці.