У більшості випадків неможливо точно визначити, яким чином відбувається зараження вірусом SARS-CoV-2, який викликає Covid-19.
Він занадто малих розмірів, щоб бачити його неозброєним оком, тому його "інфекційну подорож" від однієї людини до іншої неможливо простежити.
Завдяки цьому вчені та органи охорони здоров’я визначають найбільш вірогідні шляхи передачі з наявних доказів та відомостей про те, як поширюються інші респіраторні патогени. Тісний особистий контакт із зараженими людьми через виділення з рота та носа вважався домінуючим способом зараження. Але нові дані також стосуються крихітних частинок, що виділяються, коли заражена людина говорить, співає або навіть просто нормально дихає. Ось пояснення встановленого шляху зараження та інших досліджуваних шляхів.
Дихальні краплі
Вважається, що ці бризки рідини різних розмірів, викинуті, як балістичні ракети, з рота та носа зараженої людини є основним шляхом. Кашель може розпорошити частинки вірусу на 4–5 метрів (13-16 футів), а чхання може видавати їх на відстань 8 метрів, залежно від вологості, температури та потоку повітря. Краплі можуть викликати інфекцію, потрапляючи в око, ніс або рот, таким чином вдихаючи або опиняючись на руці їх переносять на слизову та інфікуються.
Проведення щонайменше 15 хвилин у тісному контакті (на відстані менше ніж 2 метри) із зараженою людиною, або навіть коротший час з кимось, хто кашляє чи чхає, збільшує ризик передачі. Пацієнти можуть зберігати потенційно інфекційний вірус SARS-CoV-2 у своїй слині, калі та сечі протягом 15 днів після зараження, виявили дослідники в Південній Кореї у дослідженні п'яти пацієнтів у липні.
Вірус може бути високо стабільним у сприятливих умовах, витримуючи тижні при температурі майже нуль градусів. Одне дослідження показало, що при кімнатній температурі вірус може існувати до 24 год картоні, 48 год — на нержавіючій сталі та 72 год — на пластиці. Інше дослідження виявило, що він вижив і залишався інфекційним протягом 96 годин або чотирьох днів на поверхні з білковими слідами, наприклад на слизовій.
Стандартна дезінфекція вбиває віруси, як і сонячне світло. З іншого боку, сухе повітря сприяє передачі.
Віруси можуть прикріплюватися до інших частинок, таких як пил і забруднення, що може змінювати аеродинамічні характеристики та збільшувати дисперсію. Вони також можуть забруднювати поверхні, коли ці частинки осідають, створюючи так званий фоміт. Хоча це менш імовірно, передача може відбутися, коли рука торкається фоміту, наприклад, дверної ручки чи посуду, а потім переноситься на слизову рота, носа або очей.
ТОМУ: Органи охорони здоров’я рекомендують людям часто мити руки, уникати тривалих контактів з людьми, які не перебувають удома, і поки що відмовитися від рукостискань, обіймів та поцілунків. Для домогосподарств, у яких підозрюється або підтверджується випадок зараження, лікарі пропонують тримати хворого в ізольованій кімнаті, більше відокремлено та щодня прибирати та дезінфікувати поверхні у місцях загального користування - таких як вимикачі, столи та пульти. Там, де приміщення переповнені людьми, наприклад, в автобусах та метро, численні органи охорони здоров’я у всьому світі просять їх закрити обличчя. Якщо медичних масок не вистачає, багато хто пропонує використовувати домашні варіанти (шарфи, бафи, хустки).
Крихітні аерозольні частинки
Найдрібніші частинки, що виділяються від зараженої людини, можуть переноситися в турбулентних газових хмарах, навіть на десятки метрів від джерела. Закриті приміщення без належної вентиляції та фільтрації повітря дозволяють цим мікрокапелькам довше плавати, тоді як їх невеликі розміри збільшують шанси вдиху, потенційно викликаючи інфікування. Однак дослідження повітряно-крапельного методу передачі все ще неповний та залишається предметом дискусій.
Дослідники, навмисно аеролізували SARS-CoV-2 і виявили, що активний вірус може плавати в повітрі протягом 3 годин. Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що експеримент не відображає нормальний кашель або клінічні умови, але згодом визнала, що не можна виключати можливість передачі повітряно-крапельним шляхом. Деякі вчені вказують на те, що використання хірургічної маски для обличчя та відсутність передачі SARS-CoV-2 підтверджують ймовірність передачі повітряно-крапельним шляхом.
• Вдихання "зараженого" видиху може зіграти важливу роль у передачі інфекції. Дослідження виявили пацієнтів у Пекіні на ранніх стадіях захворювання Covid-19, які видихали мільйони частинок вірусу SARS-CoV-2 за годину в повітря.
• У Гуанчжоу, Китай, сліди вірусу виявили у ванній кімнаті квартири безпосередньо над квартирою, де у п’ятьох людей підтвердили наявність Covid-19, припускаючи, що збудник захворювання міг піднятися вгору по зливних трубах після змивання туалету.
• М’ясопереробні заводи стали місцем спалахів у всьому світі. У липні дослідники з Німеччини показали, що холодне та "застояне" повітря дозволяє частинкам вірусу зараженого працівника пролетіти більше ніж 8 метрів, поширившись на кілька інших працівників.
• Відділення інтенсивної терапії особливо небезпечні через процедури, які, як відомо, утворюють аерозолі. Сюди входять трахеотомії, введення та видалення трубок дихальних шляхів, що використовуються для механічної вентиляції легенів та вдування повітря в ніс пацієнта за допомогою носової канюлі. Ризик зараження зменшується, коли пацієнти проходять лікування в приміщенні з негативним тиском, в якому повітря змінюється щонайменше 12 разів на годину.
• Інші дослідження виявили частинки вірусу в повітрі та на поверхнях у кімнатах, де пацієнти отримували допомогу, та в сусідніх коридорах. У деяких випадках такі частинки не були здатними викликати інфекцію. Вчені, які досліджували зразки повітря в двох лікарнях Китаю, висловили стурбованість тим, що аерозолі можуть виникати з поверхонь, забруднених краплями, наприклад, коли працівники лікарні скидають маски та халати або чистять підлоги. Ці ризики є однією з причин, чому медичним працівникам, які мають справу із підозрою або підтвердженням стану пацієнтів з Covid-19, доручається носити маски для обличчя, зокрема вищого захисного типу, відомого як респіратори N95, і обережно утилізувати їх.
Їжа або вода
ВООЗ заявила, що "вкрай малоймовірно", що люди можуть заразитися на Covid-19 через продукти харчування або харчове упакування; влада США погодилася. Проте ВООЗ рекомендує людям, які займаються харчовими продуктами, дотримуватися гігієни, включаючи часте чищення та дезінфекцію робочих поверхонь, щоб мінімізувати ризик забруднення. Експерименти з лососем вказують на те, що вірус може вижити до восьми днів в умовах нульових температур, що використовуються для міжнародного перевезення свіжої риби. "Чистоту" підтверджують тестування імпортованого м’яса, упакування та контейнерів з товарами, які вважаються потенційно інфекційними. За словами американських чиновників, коронавірус не виявлений у комунальних запасах питної води. Звичайні методи, що використовують фільтрацію та дезінфекцію, повинні видаляти або інактивувати вірус.
Тварини
Вважається, що SARS-CoV-2 походить від кажанів і поширюється на людину через ще не визначеного проміжного господаря ссавців. Відомо, що майже два десятки видів тварин сприйнятливі до зараження, і є численні повідомлення про те, що заражені люди передають вірус своїм домашнім котам і собакам, сільськогосподарським тваринам і навіть левам і тиграм у зоопарку Бронксу. Однак випадки, коли люди отримують вірус від тварин, надзвичайно рідкісні. Принаймні двоє людей, ймовірно, "зловили" його від норок — напівводних, хижих ссавців, вирощених для отримання м'яких шкурок — у Нідерландах, де спалахи трапились приблизно на дюжині ферм. Проте органи охорони здоров’я заявляють, що немає жодних доказів того, що тварини відіграють важливу роль у розповсюдженні вірусу, і вважають ризик такого способу інфікування низьким.
Fecal-to-Oral
Інший можливий шлях передачі виникає, коли заражені люди неправильно миють руки після відвідування туалету, а потім торкаються поверхонь, з якими контактують інші. Встановлено, що у деяких пацієнтів у часточках калу є життєздатний вірус. ВООЗ заявила, що шлях від калу до перорального зараження не є значущим шляхом для нового коронавірусу. Важливим залишається санітарія ванних кімнат, приміщень для приготування їжі та сервірування, все це може допомогти уповільнити розповсюдження вірусу, крім регулярного миття рук.
Від матері до дитини
Після того, як інфекція з’явилася у немовлят, народжених від матерів із цим захворюванням у Китаї, з’явилася гіпотеза про можливість передачі вірусу внутрішньоутробно. Внаслідок подальших досліджень отримали різні висновки. В одному дослідженні у дев’яти заражених жінок народилися неінфіковані здорові діти. Жодного вірусу в амніотичній рідині, пуповинній крові, горлі немовлят та грудному молоці не було виявлено, що свідчить про те, що передача від матері до дитини відбувається за допомогою крапель дихання. Однак лікарі в Китаї повідомили про випадок матері з Covid-19, у якої дитина підвищила рівень антитіл через дві години після народження. Це говорить про те, що дитина була інфікована внутрішньоутробно, оскільки антитіла не передаються плоду через плаценту і зазвичай з’являються лише через три-сім днів після зараження.
за матеріалами Вloomberg
