Франківський лікар-бактеріолог: наслідком COVID-19 стане суперрезистентність бактерій і складність у лікуванні

Пандемія СOVID-19 поставила нові виклики не тільки перед вірусологією, але й бактеріологією.

У цьому переконана керівниця  бактеріологічної лабораторії, лікар-бактеріолог вищої кваліфікаційної категорії  Лариса Ярич, повідомляє Фіртка.

Фахівець зазначає, що саме зараз варто збільшити кількість бактеріологічних досліджень, щоб випередити у майбутньому можливі ускладнення від поки що мало вивченого коронавірусу.

Для чого потрібні бактеріологічні дослідження, супербактерії як наслідок COVID-19 та чому ми зловживаємо дезінфекторами далі у розмові зі спеціалістом.

Ларисо Богданівно, розкажіть про вашу лабораторію, на чому спеціалізуєтеся?

Бактеріологічна лабораторія - це структурний підрозділ  Комунального неприбуткового підприємства Центральної міської клінічної лікарні Івано-Франківської міської ради. Роботу баклабораторії забезпечують 13  працівників, які постійно розвиваються і вдосконалюються.

Усі лабораторні процедури: посів, виділення, ідентифікація різних мікроорганізмів та їх антибіотикограма проводяться за уніфікованими класичними методами та впроваджуємо в практику найновіші сучасні методики.

За сприяння керівництва Центральної міської клінічної лікарні, стараємося постійно покращувати матеріально-технічну базу баклабораторії.  Так, в цьому році придбано стереомікроскоп, який дозволяє візуально збільшити колонії мікроорганізмів, термостат, денситометр, що дає точність у визначенні антибіотикограми.

Ми досліджуємо клінічний матеріал. Використовуємо класичні методи – висівання культур та виставляємо чутливість до антибіотиків. Досліджуємо практично всі біологічні утвори, які можливі на людському тілі. Шукаємо збудників інфекцій.

Чому саме зараз слід звернути увагу на бактеріологію як науку та на цей напрямок лабораторних досліджень?

Вірусологія і бактеріологія - це і є мікробіологія. Вони нероздільні.

Зараз увага людей прикута до  вірусології. Це логічно, бо світ живе в умовах COVID-19.

Вірус у перекладі від лат. (virus) – отрута. І ця отрута впливає не тільки на наше здоров’я,  але і на наш побут і взаємовідносини.  

Однак, ми не можемо не звернути увагу на те, що у протоколі лікування COVID-19 використовуються антибіотики, для того щоб, насамперед, запобігати бактеріальним ускладненням.

Немає специфічного лікування вірусного захворювання. На боротьбу з бактеріальними ускладненнями фахівці використовують 2-3 види антибіотиків. Тому, дуже важливо проводити  бактеріологічне дослідження з визначення чутливості  мікроорганізму до антибіотиків.  Це у процесі лікування  покращує прогноз для хворого і скорочує його термін перебування у стаціонарі.

Інша проблема, до якої прикута увага всієї  світової  медичної  спільноти - це резистентність, тобто стійкість мікроорганізмів до антибіотиків.

Ми мусимо розуміти, що бактерії мутують і стають резистентними.

Скажімо, навіть ті банальні цистити зараз притихли. Але після цієї дози антибіотиків, які отримують ковідні хворі, вони стануть серйознішими й вимагатимуть складнішого лікування. В цьому напрямку ми вдосконалюємося і працюємо за програмою внутрішнього контролю якості, рекомендованою Європейським комітетом з визначення чутливості до антимікробних препаратів ЕUCAST версія 9.0  2019 р., а  зараз впроваджуємо нову версію (ЕUCAST 2020 р.)

Також є інша проблема – дезінфекційні засоби, чи точніше передозування ними. Подумайте самі, чи ми колись в побуті використовували таку кількість дезінфекторів?

В побуті люди не контролюють дозування, а діють за принципом чим  більше – тим краще. Це сприяє утворенню бактерій, які виробляють стійкість до дії дезінфекторів. Якщо цей штам поширюється в госпіталях, скажімо, то є величезний ризик виникнення внутрішньолікарняної інфекції. Тому тут наша баклабораторія здійснює санітарно-епідемічний контроль.

Чи відрізняється картина досліджень, скажімо, пневмонії у хворого з COVID-19 та звичайної пневмонії?

Бактеріальна пневмонія, яка є характерною при COVID-19, – це вже наслідок вірусної інфекції. Вона доєднується з часом. І для того у лікуванні застосовують антибіотики.

Буває, що це проходить швидко, якщо у людини краща імунна відповідь. Але є складні випадки.

Тому необхідно проводити бактеріологічне дослідження біоматеріалу, насамперед,  дихальних шляхів (слизу з носа і зіву та харкотиння), а у відділеннях інтенсивної терапії - змиви з трахеостомічної трубки.

Наскільки бактеріологічні дослідження можуть бути інформативними при лікуванні коронавірусу?

Скоріше при лікуванні вже наслідків коронавірусу.  Тому ще раз повторюю, рано чи пізно, ми матимемо різноманітні бактеріальні ускладнення.

Є ще і сезонні захворювання. Ми заходимо в осінь і хронічні тонзиліти, бронхіти й т.п. ніхто не скасовував. На фоні пандемії COVID-19 це все буде ще більш агресивним і стійкішим.

Для розуміння: на створення нового антибіотика йдуть десятки років і мільйони доларів. Ті групи антибіотиків, які вже є, зараз тільки доповнюються певними діючими речовинами. І ми підходимо до того, що ці речовини не зможуть адекватно реагувати на хвороби, які розвиватимуться на фоні коронавірусу.

Чи можна на базі вашої лабораторії робити зараз такі актуальні ПЛР-дослідження?

Діагностику ПЛР застосовують не тільки для визначення вірусів, але й бактерій, найпростіших.

Метод ПЛР має високу чутливість, специфічність, забезпечує можливість роботи з будь-яким видом біологічного матеріалу. Він дозволяє скоротити час і виконувати аналіз протягом 4-8 год. Для цього в нас є кадровий ресурс. Потрібно тільки обладнання й умови.

Хочу наголосити, що рано чи пізно епідемія піде на спад, все завершиться, сформується колективний імунітет. І люди стануть більш організованими у плані асептики.


ДОВІДКОВО:

Централізована міська бактеріологічна лабораторія є структурним підрозділом КНП ЦМКЛ ІФМР.

Основні напрямки діяльності:

  • виділення та ідентифікація збудника інфекційного процесу;
  • профілактика внутрішньо лікарняних інфекцій ;
  • оцінка якості протиепідемічного режиму й дезінфекційних заходів;
  • епідеміологічний моніторинг.

Перелік обстежень, які проводять Централізована міська бактеріологічна лабораторія:

  • Дослідження слизу зіва та носа на виявлення коринебактерій дифтерії.
  • Дослідження слизу зіва та носа на виявлення патогенного стафілокока.
  • Дослідження слизу з носоглотки на виявлення збудників кашлюку та паракашлюку.
  • Дослідження клінічного матеріалу (слиз з носоглотки, ліквору, крові) на виявлення менінгококів.
  • Дослідження клінічного матеріалу (слиз зіва та носа, харкотиння, сечі, жовчі, виділення з ран, виділення з вух, очей, статевих органів та ін.) на виявлення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів.
  • Дослідження фекалій на виділення патогенних та умовно-патогенних ентеробактерій.
  • Дослідження фекалій на виявлення дисбактеріозу кишківника.
  • Дослідження сироватки крові в реакції аглютинації на туляремію, бруцельоз, рикетсіози, черевний тиф та паратифи.
  • Дослідження крові на стерильність.
  • Визначення чутливості мікроорганізмів до хіміотерапевтичних та антибактеріальних препаратів.
  • Визначення чутливості /стійкості мікроорганізмів до дії дезинфікуючих засобів.

В системі інфекційного контролю лабораторія також здійснює санітарно-бактеріологічні дослідження.


06.08.2020 Марія Лутчин 22900
Коментарі ()

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

1290
29.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

867
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2218
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1299
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1433
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1869

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1400

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

840

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

532

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1367
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4820
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5998
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5525
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1815
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1669
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7746
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1399 1
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6186 2
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

379
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

761
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1749
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2193