Міське управління транспорту і зв'язку офіційно очолив Олег Ганчак

 

/data/blog/97772/0e4b7baefcb8b81c9ae3b31742524dd5.jpg

 

Минулого тижня на виконання рішення сесії міської ради було офіційно зареєстровано управління транспорту і зв'язку.

 

Про це у спільноті Комуналка ІФ написав директор Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак.

 

Розпорядженням міського голови призначено начальника цього управління - Ганчака Олега Васильовича, який до цього очолював Управління торгівлі.

 

/data/blog/97772/8b343446b46fd836c6160b90fb6d3610.jpg

 

"Передаючи питання транспорту новому управлінню, хочеться підбити підсумки нашої двохрічної роботи в цьому напрямку, зокрема зауважити, що нам вдалося за ці два роки зробити, чого не зуміли зробити і чому, а також окреслити подальші кроки на шляху реформування та розвитку системи громадського транспорту міста Івано-Франківська. Те, що на нашу думку, мало б робити надалі новостворене управління, - пише Смушак. - Приблизно два роки тому ми отримали в своє підпорядкування відділ транспорту і зв'язку і почали поряд з житлово-комунальними питаннями, займатися сферою транспорту міста. Власне, що ми тоді отримали, - а отримали ми наступне:

- 110 приватних перевізників, які після продажів, перепродажів виграних оборотних рейсів, перевозили мешканців 265 малими автобусами по 47 маршрутах. Де-факто, автобусів, як виявилось, було набагато більше;

- абсолютно розбалансовану мережу транспорту, - 90 % всіх маршрутів проходили через три точки в місті – ринок на вулиці Дністровській, вокзал на вулиці Привокзальній і пошту на вулиці Січових Стрільців. Як наслідок, постійні затори на даних ділянках. Хоча первинно, розроблена стара мережа на початку була досить не поганою. Просто перевізникам дозволили змінювати маршрути, почали збільшувати кількість транспорту на них, дублювати маршрути. Як наслідок, у нас було по три-чотири маршрути, які на 90 % дублювали один одного, а перевізники, відповідно, конкурували між собою за платного пасажира;

- автобуси працювали абсолютно безконтрольно - дочекатись автобуса після 20 год. було практично нереально, - перевізники виїжджали на маршрути тоді, коли були платні пасажири, а потім всі дружно з'іжджали. Навіть ходила легенда про домовленість перевізників з таксистами по розподілу ринку. Хоча, може це й не була легенда;

- гонки між автобусами на маршруті. Гонки, тому що на одному маршруті працювало по декілька перевізників. Відповідно, всі вони хотіли заробити. А заробити можна було тільки обігнавши свого конкурента на маршруті. Дуже часто на маршруті було в рази більше автобусів від реальної потреби. До прикладу той же 23 маршрут. Дуже рентабельний. Коли на ньому в два рази збільшили кількість автобусів, вони почали стояти на зупинках і чекати пасажирів. І як наслідок, в районі зупинок, особливо - пошта, вокзал, ринок - зупинки автобусів в три ряди стали нормою;

- відсутність в роботі перевізників будь-яких стандартів - кожен собі ліпив які хотів трафарети, де хотів вішав рекламу, яку хотів розміщував інформацію в автобусах, слухав собі яку хотів музику (дуже часто російський шансон і то на повну гучність), однією рукою тримав сигарету, іншою каву, а ще, не зрозуміло, якою давав здачу;

- відсутність будь-якої інформаціі про рух автобусів на зупинках і взагалі - відсутність як такого реєстру зупинок, адже зупинка на вимогу була звичним явищем;

- занепадаюче комунальне підприємство "Електроавтотранс", яке перетворилось на транспорт для пенсіонерів і жило виключно на субвенцію з державного бюджету. Спричинено це було тим, що тролейбусні маршрути дублювались багатьма автобусними, а зважаючи на те, що інтервали між тролейбусами були по пів години мінімум, ніхто, відповідно, крім пільговиків, їх і не чекав. Навіщо чекати тролейбус, якщо приходиш на зупинку, а там Тебе чекає чотири маршрутки і ти маєш навіть право обирати котрою їхати - білою чи жовтою, чистою чи бруднішою. Однако всі вони довезуть до вокзалу, ринку чи пошти. Та й тролейбуси були в такому стані, що їхати у них для молоді стало просто не престижно. Власне, і не комфортно, бо останній тролейбус було придбано 10 років тому. Але субвенція була, от тролейбуси і їздили. Швидше для галочки, ніж для людей. Навіть познімали і здали на металобрухт засоби для обігріву тролейбусів;

- працівників відділу транспорту, яких існуючий стан речей у сфері транспорту міста абсолютно влаштовував і вони не розуміли, навіщо щось змінювати. Про такі речі як квитки, форма, інформаційні табло - навіть і не задумувались. А про існування системи gps навігації, схоже, і не знали. І що найсумніше - і не хотіли знати. І загалом, особисто в мене, було тоді враження, що не відділ транспорту керує транспортом міста, а перевізники керують відділом транспортом і транспортом загалом;

- відсутність важелів впливу на перевізників та можливостей впроваджувати зміни в транспорті. Існуючі угоди з перевізниками були виписані таким чином, що влада була повністю позбавлена права вимагати чогось більшого від перевізників, ніж було передбачено угодами. А всі зміни - за взаємною згодою сторін. До прикладу, влада хоче впровадити систему gps, а цього в угодах немає. Перевізники, звісно, проти, бо кому потрібно, щоб його контролювали. От і немає можливості впровадити gps. І так по всьому.

Два роки тому, отримавши в управління транспорт міста, ми могли нічого не змінювати і сьогодні передати його у тому ж стані, в якому й прийняли. Скажете не могли? - Але ж до того всі роки передавали!

Два роки тому, ми вирішили, що громадський транспорт міста не може бути засобом заробляння грошей перевізниками, а має стати дійсно "громадським транспортом", який є у тій же Польщі, Німечині та інших європейських країнах. Це була і є стратегічна мета реформи системи громадського транспорту міста Івано-Франківська".


26.01.2016 2849 1
Коментарі (1)

andriy 91279 2016.01.26, 09:46
Невже в цілому місті не знайшлося людини,яка працювала в транспортній сфері?що має спільного громадський транспорт і торгівля??? Не міськрада,а якийсь кооператив!!
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2255
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1156
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2437
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1540
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1641
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2074

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

201

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

418

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1627

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1031
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11002 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5002
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6184
02.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23230
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5962
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2017
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1871
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6521 3
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

648
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

975
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1950
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2401