Німецькі компанії експортували товарів у Росію на суму понад 26 мільярдів євро (28,4 мільярда доларів) минулого року. Польща посіла друге місце з 8 мільярдами євро, інвестувавши ще 25 мільярдів євро у свої операції у Росії.
Після анексії Криму у 2014 році кількість німецьких компаній, які інвестують у Росію, скоротилася на третину. Однак до 2021 року це було майже 4000 компаній.
За даними KSE Institute, Німеччина є одним з провідних іноземних роботодавців у Росії, поступаючись лише США (близько 400 тис. осіб) і Франції (близько 245 тис. осіб). У 2021 році понад 350 найбільших німецьких компаній з долею в капіталі 50+% забезпечували роботою 155 тис. осіб, ці компанії отримали $51,2 млрд річного доходу, мали $23,4 млрд капіталу та $26,1 млрд активів.
Станом на 21.09.2022 лише 11 німецьких компаній повністю вийшли з країни шляхом продажу свого бізнесу/активів або його частини місцевому партнеру та покинули ринок. Найбільш «залежними» від Росії за часткою доходу в цій країні є німецькі компанії в 4 галузях: енергетика, нафта і газ, виробництво, FMCG, фармацевтика та охорона здоров'я.
З 352 німецькі компанії сьогодні – 55% залишаються в Росії, 15% чекають, дещо обмежуючи свою діяльність, 27% йдуть і лише 3% повністю пішли через продаж. Деякі німецькі компанії є одними з прикладів чистого виходу з російського ринку, тоді як інші залишаються, попри тиск. Повністю вийшли: Obi Group, Cersanit. Залишаються: Riol Chemie GmbH, Continental, Uniper SE, Siemens Energy AG, Bayer та інші.
Dr. Oetker – виходить з Росії. Компанія вже припинила весь експорт до Росії, продає всі акції російської організації Dr. Oetker своїм попереднім російським керуючим директором, тим самим припиняючи всі свої операції в Росії. В компанії працює 144 співробітники.
HARIBO – виробник "золотих ведмедів" Haribo намагається підтримати біженців з України транспортом і проживанням. "До подальшого повідомлення ми не будемо виробляти товари для російського ринку", – сказав прессекретар компанії.
HeidelbergCement – заморожує всі нові інвестиції в Росії, але залишається, маючи три цементні заводи, які працюють усередині країни.
Continental – німецька багатонаціональна компанія з виробництва автомобільних запчастин. Зупинивши виробництво у березні 2022 року, відновила його з 1 серпня у Калузі.
Bayer на початку війни оголосив про скорочення присутності в РФ та Білорусі. Але в серпні компанія вирішила продовжити постачання сільськогосподарської продукції російським фермерам. Компанія створює 2,3 % свого обороту в Росії.
Siemens розділив ставлення до війни всередині бренду: Siemens Energy AG – оголосив про припинення будь-якого нового бізнесу в Росії. Компанія заявила, що почала реструктуризацію своєї діяльності в Росії в третьому кварталі, що призвело до втрати газу та електроенергії на суму 200 мільйонів євро. Але Siemens Healthineers – залишається в РФ, наполягаючи на тому, що «пріоритетом залишається підтримка медичних працівників і пацієнтів за будь-яких обставин і в кожній країні». Вона пообіцяла дотримуватися будь-яких встановлених санкцій, але заявила, що такі заходи «не повинні мати негативних гуманітарних наслідків для цивільного населення».
Obi Group, німецька мережа будівельних магазинів у Вермельскірхені, яка працює по всій Європі, підписала угоду з групою російських інвесторів про продаж шести юридичних осіб російської мережі магазинів OBI DIY. Сума угоди символічна 1 євро. На початок 2022 року до його складу входили 27 гіпермаркетів, у яких працювало близько 4900 співробітників.
Cersanit також пішов з ринку – 24 лютого 2022 року компанія вирішила призупинити всі заплановані та вже реалізовані інвестиції в російські заводи, загальною вартістю 83 мільйони євро.
Станом на 11 вересня ідентифіковано близько 2 865 компаній, організацій і їх брендів з 84 країн та 56 галузей і їхню позицію щодо роботи на ринку РФ, близько 40% з них публічні. Для ~1 300 публічних груп компаній проаналізовано їхній операційний бізнес в РФ (наявність контрольної частки в юридичній особі) та оновили дані за 2021 рік, що дало змогу підрахувати вартість інвестованого в країні капіталу (близько 137,6 млрд дол. США), локальний виторг (на загальну суму 295,3 млрд дол. США), локальні активи (на загальну суму 217,2 млрд дол. США), а також персонал (близько 1,253 млн осіб). У звіті також міститься інформація про 105 компаній, які завершили продаж свого бізнесу в Росії.
На початку російського вторгнення в Україну KSE Institute запустив аналітичний проєкт, який отримав назву "Самосанкції" (або SelfSanctions), спрямований на збір даних про іноземні компанії, які працюють на російському ринку та обмежують або припиняють свою діяльність. Для підготовки бази даних ми використали ідеї та переліки компаній МЗС, Мінекономрозвитку та Мінцифри. База даних містить багато різноманітної інформації, ми збираємо щоденну статистику щодо зміни статусу іноземних компаній, що працюють/працювали на російському ринку та обмежують чи припиняють свою діяльність. Також ми створили Telegram-бот https://t.me/exit_ru_bot для відстеження/моніторингу новин про пріоритетні іноземні компанії (охоплення 1, 2, 3 або 7 днів моніторингу) і проводимо регулярний аналіз зміни курсів акцій і капіталізації материнських груп компаній, які мають або мали бізнес в Росії.
База KSE частково базується на даних з бази Yale's School of Management сайтів epravda.com.ua, squeezingputin.com, leave-russia.org та інших відкритих джерелах. Дані верифікуються KSE і компаніям призначається додатковий статус KSE. Дані щодо акцій взяті з Google і Yahoo Finance.
Водночас, база KSE є найповнішою та вичерпною і містить на ~40% більше інформації, ніж більшість інших схожих за тематикою баз даних, оскільки вона також містить дані про кількість персоналу, доходи, капітал та інші фінансові показники, збирає останні оновлення та зміни у статусах, посилання на використані джерела, щоденні оновлення з telegram-бота тощо.
Матеріал підготовлено командою KSE Institute та членами Ради Директорів KSE за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Не втратити «кайрос». Україна потребує постійної стратегічної сесії
Рада повернула акцизи на пальне: які ставки
США пригрозили компаніям штрафами за спроби обійти обмеження цін на російську нафту
