В Україні формуються дві перспективні системи влади: корпоративна клептократія і етнократія. Популістські бренди («Батьківщина», УДАР, КПУ) в найближче десятиліття зійдуть зі сцени, як зійшла «Наша Україна». Залишаться дві сили (два напрямки): тоталітарна технократична «партія олігархів» і тоталітарна «партія соціал-націоналістів».

Політика влади остаточно переконала: вона із задоволенням поклала б функції окружкомів на підрозділи «Беркута», а роль ЦВК із легкістю відвела б Печерському райсуду. «Товстолобики» у шкіряних куртках і спортивних штанях з успіхом замінили б представників преси, а догідливі чиновники всіх мастей — спостерігачів.

Опозиція наразі цілком правильно себе поводить, хоча ще більше оперативної координації не заважало би. Мало коментарів від спікерів опозиційних партій. Перевибори, щоби домогтися яких — необхідно змінювати закон — це гра влади, гачок.

Влада поставила опозицію у такі умови, коли погодитися з цинічною фальсифікацією на округах неможливо.

"Регіонали", комуністи і "свободівці" – всі є радикальними партіями, хоча й зі своїми викрутасами. Колеги Януковича – це радикали у справі, але не на словах... "Свободівці" – радикали слова, але не дій: у кількох областях Західної України, де "Свобода" керує місцевими радами, вони зарекомендували себе некомпетентними базіками зі схильністю до корупції...

Скандал в Івано-Франківську, пов’язаний зі звинуваченням в хабарництві очільника міського департаменту архітектури та містобудування та депутата-забудівника, знову привернув увагу громадськості до корупції, подолати яку обіцяє кожна нова влада.

Після закінчення виборів пройшов уже тиждень. Уже всі свідомо готувалися, що все так і буде і нічого цікавого не відбудеться. Але вчорашні заклики деяких представників Об’єднаної опозиції про “обнулення списків” сколихнули українське суспільство.

Ми зі співчуттям дивимося на Західну цивілізацію, люди якої стурбовані результатами і навіть оцінюють людей за результатами. Якби в Україні людей оцінювали за результатами то всіх урядовців і політиків прийшлося б розподілити поміж тюрмами і дурдомами.

Кінець  режиму Януковича проходить у безглуздій і нещадної манері. Політолог Петро Олещук дав блискучу характеристику сему феномену, описавши авторитаризм по-українськи так: "Фальсифікувати вибори, які і так виграв. Розганяти демонстрації, які нікому не загрожують. Бити тих, хто ні на що не претендує..."

Вибори-2012 мали в Україні декілька особливостей. Одна із них – перемога брендів над меценатством. Як стверджують фахівці, це ознака того, що суспільство таки дозріло до того моменту, що починає голосувати за ідеї, а не за гречку, баяни і слони.

Вибори закінчилися. Підрахунок голосів триває. Втім, результати, головним чином, вже відомі. Якоїсь глобальної несподіванки, як і очікувалось, не сталося.

Згідно даних, оприлюднених Центральною виборчою комісією, ряд депутатів Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківської обласної ради стануть депутатами Верховної Ради України.

Виборча кампанія закінчилася, мешканці Івано-Франківщини зітхнули з полегшенням, кандидати і штаби підбили підсумки і зробили висновки, а Центральна виборча комісія підрахувала виборчі протоколи.

Главным итогом прошедших выборов можно считать краткое резюме – у Виктора нашего дорогого свет Федоровича охрененные проблемы.

Народний депутат України, прикарпатець Роман Ткач в редакції газети «Галицький Корепсондент» розповів про роботу, проведену у стінах парламенту протягом 5 років.

Ну добре, Юля за свої забаганки платить свободою, Кличко отримав багато ударів в голову, але хто всі ці інші лідери громадських симпатій? Вони здебільшого навіть свої виборчі кампанії ведуть за чужі гроші.

Завершується період передвиборної кампанії і наближається день виборів до Верховної Ради України. Це в житті Української держави буде дуже важливою, доленосною подією з серйозними наслідками на найближчих декілька років.

В останній тиждень перед виборами нагромадження чуток і пліток, що їх зазвичай у передвиборчій кампанії називають «брудом», сягнуло апогею. Дійшло до того, що окремі претенденти на парламентське крісло відверто брешуть на публічних виступах та в пресі.

Як простий громадянин, я би голосував за УДАР. Як політолог, я би голосував за Регіони. Як рекламіст, я би голосував за комуністів. Як патріот, я би голосував за "Свободу"...

Країна знову опинилась у глухому куті. Україна не скористалася шансом на швидке соціальне оновлення та радикальні політичні і економічні реформи, наданим  проголошенням незалежності  у 91-му та Помаранчевою революцією у 2004 роках.

Аналіз передвиборчої ситуації на мажоритарному виборчому окрузі №84 (центр місто Тисмениця) засвідчив, що лідером народної підтримки тут впевнено залишається кандидат від Політичної партії «УДАР» Володимир Гергелюк.

— Валерію Васильовичу, у рамках своєї передвиборчої кампанії Ви вже встигли познайомитись із Калуським районом. Чи відрізняється він від рідної Вам Рогатинщини?

Політолог і громадський активіст Тарас Случик про вибори, молодь у політиці, новий парламент й майбутнє України у традиційній рубриці АН "Фіртка" ШІСТЬ запитань.

Атеїст, у відповідь, чому він відійшов від лона християнства, скоріше за все головною причиною назве зневіру.

Прямий ефір із міським головою Ігорем Насаликом, нарешті, пролив світло на основне питання нинішніх виборів: кого з-посеред восьми кандидатів-мажоритарників підтримає міський голова?

Найімовірніших переможців виборів у 225 мажоритарних округах назвали незалежні експерти на прохання "ГПУ". Відповідно до цих прогнозів, депутатські мандати здобудуть у переважній більшості кандидати від Партії регіонів або самовисуванці, які співпрацюють із владою.

Одним з найбільш шкідливих залишків комуністичної ідеології в Україні є спотворені уявлення про економіку. Люди, які керують нашою державою, все ще мислять за Марксом і Леніним. Більшість наших економістів та господарників продовжують сповідувати застарілі догми, мислити радянськими схемами.

Чим ближче день виборів, тим запеклішою стає боротьба між представниками політичних партій. Вони з екранів телевізорів та сторінок газет кричать про зраду українських інтересів та двадцятирічний занепад України. Вказують пальцем один на одного і звинувачують своїх опонентів у всіх бідах сьогодення. Їм всюди ввижаються так звані «тушки», які при першій же нагоді перебіжать з одного політичного табору в інший.

Влада як "казка", опозиція як ілюзія, УДАР як міф, "Свобода" як страшилка, "Україна вперед" - як комедія. Опозицій в країні багато. Є ОО опозиція, є комуністи, є УДАР, "Свобода" і навіть Королевська, є маса окремих, але обов'язково "опозиційних" кандидатів. Не зрозуміло тільки до чого і яким чином всі перераховані не в позиції, а в опозиції.

Моє гасло є незмінним упродовж багатьох років. Завжди роблю реальні справи. Я йду до людей, які потребують підтримки, я готовий допомагати і вирішувати проблеми округу. І роблю це вже зараз. Конкретні справи важливіші за політичні обіцянки.

Виборча кампанія 2012 року не стала винятком із сучасних українських політичних традицій. Брудні технології і чорний піар заполонили теле- і радіоефіри, сторінки газет і Інтернет. Фальшиві листівки, брехливі промови – відбувається умисна дезінформація виборця...

За останні два роки підприємство ОДОСП «Княгинин» змінило чотирьох керівників, чим встановило абсолютний рекорд серед держпідприємств на Прикарпатті. І ось на початку вересня директорське «кермо» знову, уже вп’яте, опинилося у нових руках. Без ексцесів з цього приводу на підприємстві не обійшлося...

Українська політика має дивовижну властивість. Все, що до неї потрапляє, перетворюється на фейк, на підробку, на клоунаду й на підставу. За останні двадцять років в полі укрсучполітики було дискредитовано безліч слів і понять. Починаючи від слова "демократія" і закінчуючи словом "опозиція"...

У прикордонних з Україною землях Росії ситуація була ще жахливіша. У 1926 році тут було 4,67 млн. українців, а у 1939 році стало 0,85 млн. Тобто за 13 років кількість українців на Східній Слобожанщині, Донщині і Кубані зменшилась на 3,82 млн. осіб або у 5,5 рази.

Ми – українці. Ми маємо свою історію, плекаємо свою правду. Але живемо ми не за своїми законами, будуємо своє життя не за українськими правилами.

Пропорційна система виборів, яка практикувалася в Україні кілька останніх років, дещо знівелювала відповідальність народних депутатів перед виборцями.

Екологічною загрозою №1 у 2012 році природоохоронці назвали наміри масового спорудження міні-ГЕС на карпатських річках. Серед прогнозованих наслідків  будівництва – загибель червонокнижних риб, втрата туристичного потенціалу, зниження ґрунтових вод та збільшення небезпеки від паводків.

Я люблю Януковича, як християнин. Як грішний християнин я здогадуюся, за що саме він нам надісланий. Проте, як недосконалий християнин я хотів би спитати, чому саме він? Й усі ці добрі люди разом з ним?

Система хитається, хоча політологи все ще наголошують на тому, що процес виборів все ще знаходиться під контролем влади та її союзників. Питання в тому, наскільки цей контроль буде ефективним 28 жовтня.

Сто років тому виборців також, бувало, намагалися підкупити. Правда, за гроші рідко, частіше – за цигарки, горілку, ковбасу. І знаходилися такі виборці, які за шмат сала були ладні продати голос. З легкої руки гумориста Осипа Шпитка, відомого своєю «Хруніадою», таких запроданців і досі називають «хрунями».

Теперішні політичні перегони відзначаються особливою атмосферою щодо незалежних учасників виборів: складається враження, що результат виборів вже визначений заздалегідь і нікому не дозволено щось змінити у тому сценарії...

Минулого тижня чи не всі місцеві ЗМІ Калущини розповсюдили інформацію із спеціально скликаної прес-конференції кандидата у народні депутати Ольги Сікори. І що ж почули журналісти, а потім — відтворили для своїх читачів та глядачів?

До Верховної Ради балотується суттєво менше жінок, ніж на виборах-2002. Є ціла область, де у бюлетенях не буде жодної кандидатки. У той час як у Європейському Союзі жінки активно лобіюють свої права та добиваються рівноправної з чоловіками участі у політиці та громадському житті, в Україні все розвивається у зворотному напрямку.

Олега Собчука, фронтмена гурту С.К.А.Й., я побачила  у вишиванці – за лічені хвилини у нічному клубі SEСTOR  розпочинався його діджей-сет в рамках акції під назвою «Слухай українське».

Церква Зіслання Святого Духа в Рогатині — перлина української дерев’яної архітектури — насправді на сто років старша, ніж вважалося донедавна. Інформація про це з’явилася, щоправда, не в Україні, а в Німеччині. І сьогодні, коли дві церкви від Прикарпаття — Зіслання Святого Духа та церква Благовіщення Пресвятої Богородиці в селі Нижньому Вербіжі...

Із завершенням сезону відпусток та початком нового навчального року кількість пасажирів зросла, пасажиропотоки збільшились, а кількість автобусів на маршрутах не змінилась. За приблизними підрахунками, на міських маршрутах наразі бракує з чотири десятки машин.

Чому в Україні аж 85% етнічних українців назвали рідною українську, а не 24%, як в Росії? Чому тільки 29% населення України назвало російську мову рідною, а не 80%? Чому в Україні не 20 млн. етнічних росіян, як говорять М.Азаров і В.Путін, а тільки 8,3 млн.?

Людина, приймаючи рішення, повинна на щось спиратись, мати духовну опору. Коли я вирішив іти до Верховної Ради, я твердо знав: таку опору маю. Українець спирається на свою родину, він сильний родовими коренями, що пов’язуютьйого з рідною землею.

Йдеться про спеціальний гуртовий, чи, як його ще називають, колгоспний ринок для збуту сільхозпродукції. Річ вкрай необхідна, особливо, два останні роки. Слава Богу, був гарний урожай і у багатьох жителів області вродило з надлишком. І куди це дівати? Скажімо, мав би бажання продати два-три мішка картоплі.

Прокуратура вимагає для Андрія Ониськіва, звинуваченого у вбивстві з корисливих мотивів, покарання у вигляді 14 років позбавлення волі, а його адвокати просять суд виправдати і звільнити свого підзахисного.

Навіть перемога опозиції на виборах автоматично не гарантує позитивних змін. Бо наша опозиція не приїхала до нас з Брюсселя чи Лондона, а є відображенням самого суспільства вкупі з усіма його вадами.

Відомий український журналіст і публіцист Віталій Портников про вибори, громадянське суспілсьво і журналістику у традиційній рубриці АН "Фіртка" - "ШІСТЬ запитань".

Час не стоїть на місці. Діти ростуть, діди умирають – змінюються і списки тих, хто хотів би побалотуватися в народні депутати… Частина таких бажаючих і справді боротиметься за мандат, інша частина, використовуючи виборчий процес розминає і випробовує свою команду чи нарощує партійну структуру...

 Віра - це жест. Якщо ти християнин - то кому ти допомагаєш? Християнство - це крузейд, це "служіння". Якщо діти вмирають від того, що немає грошей на ліки, а церкви повні людей, то питання - що вони там роблять?

Польський візовий центр, що знаходиться на вулиці Короля Данила, 37 в Івано-Франківську, незабаром святкуватиме першу річницю з дня відкриття. Минулої осені його поява викликала неабиякий резонанс на Прикарпатті, та й поза межами: даний центр був першою ластівкою в Україні.

Вибори-2012 перетворюють українську політику на двополюсний світ. Електорату втовкмачують, що кампанія до парламенту – це «битва титанів», протистояння добра і зла, світла і темряви. Що є тільки білі і пухнасті «ми» і «вони» - каки і «редиски».

Існує цікавий "демотиватор". Поруч дві фотографії на яких зображений красивий відреставрований центр Дрогобича та брудне індустріальне Єнакієво. Знизу підпис: "Ну і який регіон депресивний?".

Часткове повернення мажоритарної виборчої системи має свій, так би мовити, побічний ефект: у виборчих бюлетенях, які вже менш як за два місяці отримають, прийшовши на виборчі дільниці, наші громадяни, їх очікуватиме величезний список незнайомих людей, серед яких їм слід буде обрати лише одного достойного, на їх думку, представляти громаду у Вищому законодавчому органі України.